Бюджет Черкас: губернатор — майже “за”, міська влада — вже “не проти”.

Обласний бюджет депутати черкаської обласної ради затвердили 18 січня. Губернатор Черкащини Володимир Лук’янець, котрий щороку виходить на своєрідну “стежку” війни з мером Черкас Володимиром Олійником (той протягом 4 останніх років висловлює незадоволення розподілом бюджетного пирога обласною владою), під час останньої прес-конференції охарактеризував основний фінансовий документ області як непростий, що формувався за принципово новими умовами. Губернатор вважає, що всі бюджети Черкащини поставлені в однакові умови. В цьому є як позитивні, так і негативні моменти, оскільки розподіл коштів відбувався без урахування особливостей кожного району чи міста. На думку В.Лук’янця, цей бюджет все ж таки є більш виваженим, ніж минулорічний.
Цього разу, на думку фахівців фінуправління області, доходи обласного бюджету більше ніж наполовину формуються за рахунок 25% відрахувань від прибуткового податку та коштів, що надходять за оренду землі. У цьому відношенні значною мірою надходження до обласної казни залежатимуть від координації зусиль органів місцевого самоврядування, податківців та органів виконавчої влади.
Депутати ж черкаської міської ради лише на шляху до прийняття бюджету міста на рік, і наразі є можливість аналізувати лише запропоновані фінансовим управлінням черкаського виконкому контрольні показники. Депутатам запропоновано затвердити міський бюджет доходів у сумі 112 млн. 374 тис. грн. плюс дотації вирівнювання і субвенції з Держбюджету на загальну суму 33 млн. 959 тис. грн., що в цілому становить 146 млн. 334 тис. грн. Ця цифра майже на третину більша, ніж було запропоновано бюджету обласного центру минулого року. Тоді це спричинило серйозне протистояння між міською владою, яка на ознаку протесту проти несправедливого, на її думку, розподілу коштів вивела на вулицю до десяти тисяч черкащан.
На що ж розраховують черкаські фінансисти тепер?
Як зазначає заступник начальника фінуправління черкаського виконкому Наталія Джуган, цього року планування витратної частини бюджету здійснювалося виключно на підставі Бюджетного Кодексу. Відповідне рішення виконкому було прийнято 21 січня. Згідно з цим рішенням заплановано в перспективі за рахунок власних надходжень (а це близько 20 млн. грн.) профінансувати затверджені міською радою програми з освіти, охорони здоров’я та культури. Н.Джуган зазначає, що дотепер не здійснено в повній мірі планування видатків щодо розрахунків за енергоносії. Це болюча проблема для міста, оскільки тільки за два зимові місяці Черкаси двічі були на межі повного відключення від постачання газу, а керівництво обленерго за власною ініціативою “відрубало” чимало бюджетних установ міста за борги, чим повністю паралізувало на значний час їхню нормальну роботу. Не зайве згадати і про те, що у двох місцевих університетах зараз всерйоз подумують про припинення навчальних занять з 1 лютого по 1 березня — через важкий стан в енергетичній галузі та неможливість своєчасно розрахуватись за електроенергію. Не можна похвалитися тим, що остаточно сплановані видатки по таких життєвоважливих сферах, як харчова, медична та низка інших.
На “підході” прийняття багатостраждальної програми підтримки та розвитку малого бізнесу. Найближчим часом її розгляне виконком, після чого вона буде винесена на розгляд міської ради. Якщо цю програму буде погоджено з депутатським корпусом, то в бюджет негайно буде внесено відповідні до неї корективи.
І хоча офіційно Черкаси ще не почали жити відповідно до офіційно прийнятого бюджету, керівництво міського фінуправління вже може провести порівняльний аналіз з минулорічними показниками. Н.Джуган вважає, що цього року бюджетні відносини є досить прозорими, що варто віднести до безперечних позитивів. До плюсів варто віднести також певну сталість дохідної частини самоврядних бюджетів, на що рік тому годі було й сподіватися. Суттєво покращує становище в дохідній частині міських бюджетів і віднесення до дохідної частини податку на прибуток підприємств комунальної власності, а також плату за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами. 50% податку з транспорту також спрямовано до місцевого бюджету. Як позитив сприймають фінансисти ту обставину, що, враховуючи інфраструктуру Черкас, доходи від малого та середнього бізнесу тут становитимуть приблизно 12% у загальному обсягу бюджету міста. Це якщо говорити про позитиви.
Є і негативи, охарактеризовані черкаськими фінансистами. По-перше, при визначенні розрахункових обсягів видатків, здійснюваних за рахунок доходів, врахованих при визначенні трансферту, асигнування на утримання соціально-культурної сфери є мізерними і такими, що не враховують особливості регіонів. Йдеться про становище, яке склалося в природоохоронній галузі регіону, ситуація із станом здоров’я населення (особливо щодо захворюваності на рак, туберкульоз). Також не приділено уваги наявній мережі бюджетних установ, яка в Черкасах, наприклад, є досить розгалуженою. По-друге, органи казначейства, котрі обслуговують місцеві бюджети, ще не напрацювали для цього необхідної бази комп’ютерного, програмного та кадрового забезпечення. По-третє, залишаються невизначеними деякі питання стосовно конкретних категорій. Наприклад, і досі залишається неузгодженим питання фінансування черкаської інфекційної лікарні. Місцева влада вважає, що вона є спеціалізованою установою. Область заперечує цей факт, перекладаючи фінансування лікувального закладу на місто. На рік це не багато ні мало, а 500 тис. грн. Розв’язання суперечки за високими горами.
На думку заступника черкаського міського голови з фінансових питань Станіслава Овчаренка, широко розрекламовані нововведення в бюджеті 2002р. є, значною мірою, фікцією. “До цього часу, — говорить він, — не налагоджена система надходжень до міського бюджету. Наші гроші так “глибоко закопані” в казначействі, що ми з величезними труднощами їх звідти витягуємо. Причому з дуже незначним успіхом…” Живучи за новою бюджетною моделлю, вважає С.Овчаренко, майже провальним виявився січень. У Черкасах уже зараз виникли серйозні проблеми з виплатою зарплати працівникам бюджетної сфери.
І в інших питаннях головний фінансист міста налаштований песимістично, бо на цей час не вдалося здійснити необхідне планування витратної частини бюджету, оскільки, на думку міської влади Черкас, центр в особі Міністерства фінансів та частково бюджет області далеко не повністю профінансували мережу соціальної інфраструктури обласного центру. Крім того, ще минулого року держава не виконала своїх зобов’язань щодо перерахувань трансфертів на надання пільг та субсидій. Органи місцевого самоврядування через це, вважає С.Овчаренко, втратили можливість контролю за своєчасністю надходжень до міського бюджету та правильністю здійснення розподілу та вилучення коштів.
Підсумовуючи вищенаведене, знову бачимо, що в Черкасах міська та обласна гілки влади по-різному ставляться до бюджетних нововведень 2002р.. Губернатор, з певними обмовками, вважає, що тут досягнуто певного прогресу, а мерія, зіткнувшись із тим, що в неї не вистачає грошей навіть на зарплату вчителям і лікарям, посипає голову попелом. Життя триває.