Донецьк: захотіла жінка клопотів і купила… клуб

В Артемівську Донецької області в лютому ц.р. відбувся незвичний аукціон. На торги був виставлений …клуб у селищі Ступки. Будинок клубу перебував в аварійному стані, бажаючих придбати його в селищі не було. А тому торги були недовгими — клуб став власністю директора місцевої школи Людмили Шамоти за умови, що нова власниця збереже статус культурного закладу. Зараз клуб, як каже нововласниця, на реставрації. Після її закінчення у клубі продовжать роботу гуртки, бібліотека, стануть проводитися урочисті заходи, дискотека. Звичайно, послуги будуть платними.
Культурне обслуговування населення Донеччини сьогодні здійснюють 780 клубів на 254,7 тис. місць, 5 професійних театрів (на 3,2 тис. місць), 22 музеї (321,2 тис. експонатів), 1005 масових та універсальних бібліотек (з книжковим фондом у 25,7 млн. примірників), філармонія і цирк, які торік організували 1179 концертів та 166 вистав. До послуг населення області також 18 парків культури та відпочинку (загальною площею 1188,6 га), де мешканці мають можливість скористуватись 197 об’єктами розваг.
Однак, за 2001р. мережа закладів клубного типу Донецької області скоротилась на 36 одиниць — через нестачу коштів і закриття. Відповідно зменшилась і кількість місць для глядачів на 8,9 тис., зокрема, у селах — на 2,7 тис. Торік з кожної 1000 мешканців області лише 53 особи відвідали клуби, на 100 чоловік припадало аж 5(!) місць у закладах клубного типу. Через нестачу площі приміщень музеї мали змогу демонструвати протягом року тільки 12% експонатів основного фонду.
Зате на сценах театрів торік поставлено 1529 спектаклів, які відвідали 451,8 тис. глядачів, що на 3,7% більше, ніж 2000р. Однак нестача фінансів призвела до скорочення виїзних гастролей в Україні та за її межами на 45,3%.
Катастрофічно знизився інтерес населення, зокрема дітей, до перегляду фільмів у кінотеатрах — з 8,2 млн. глядачів у 1995 р. до 0,6 млн. у 2001 р.
Ще один тривожний симптом — на Донеччині щорічно зменшується кількість бібліотек. І це враховуючи, що вони є найбільш масовим та доступним джерелом інформації для пересічних громадян. За останні 5 років мережа бібліотек в області скоротилася на 119 одиниць. На 10 тис. населення сьогодні працюють в середньому лише 2 бібліотеки. Відповідно зменшився і бібліотечний фонд — з 27,6 млн. примірників до 25,7 млн.
В області на початок 2001р. 540 сіл (48% до загальної кількості) з 80-тисячним населенням взагалі не мали(!) стаціонарних закладів культури або пересувного обслуговування.
З 1996р. будівництво об’єктів культури в області зовсім не велося.
За 2001р. вартість квитків до театрів та цирку зросла майже на третину, на концерти обласної філармонії — на 17%, до музеїв – на 2,2%. Хоча й при цьому ціни залишаються в межах 1-2,5 грн. Але, враховуючи, що відвідування культурного закладу — захід переважно сімейний, можна впевнено стверджувати, що більшість сімей просто не мають і таких коштів на відвідування театру, музею, філармонії.
Художній керівник Донецького театру опери і балету народний артист України Вадим Писарєв вважає, що Донецьк, як би важко не було, сьогодні творчо живе і розвивається, у ньому народжуються і прем’єри, і нові імена. Але украй важливо допомагати і місцевим палацам культури. “Хотілося б, щоб держава більше уваги приділяла духовності, освіті і медицині. Це три святі духи, що виявляють одне ціле”.
Чому держава фактично втратила контроль над мережею установ культури, особливо в селі?
Коштів для фінансування закладів культури в міських скарбницях сьогодні явно недостатньо. І приклад селища Ступки, де Л.Шамота викупила клуб — хоч і варіант вирішення цієї проблеми, але випадок все ж таки не типовий, швидше виняток із правил.
За словами першого заступника начальника обласного управління культури Миколи Пташки, ситуацію почасти визначив перехід установ культури у власність місцевих рад, тобто, в комунальну власність. Сьогодні проблема її фінансування цілком покладена на місцеві бюджети. А для них це непосильна ноша.
Сьогодні лише великі установи культури — 5 театрів, 3 обласні бібліотеки, 2 музеї, обласний центр культури, музичні училища й ансамбль “Донбас” дотуються з обласного бюджету. Всі інші можуть розраховувати лише на місцеві бюджети і свої власні сили.
А приватизація об’єктів культури іде. В тому ж Артемівську приватизований кінотеатр, подібні варіанти реалізовані в інших містах області. Однак, виявившись власністю місцевої ради, той же клуб може змінити форму власності вже без узгодження з обласною владою. Тому в обласному управлінні культури інформації про те, скільки взагалі в області об’єктів культури приватизовано, не мають.
Деякі з закладів культури перейшли у власність місцевих рад, інших міністерств, відомств та організацій. Сьогодні клубна мережа Донецької області налічує 551 державний заклад, 157 профспілкових, 22 сільськогосподарських, 50 — інших міністерств, відомств та організацій. В області нема жодного закладу культури, який би був приватизований.
Обласна влада намагається знайти способи уникнути культурного краху. Вона підтримує пільгове оподаткування установ культури, сприяє політиці одержання установами грантів з-за кордону, підтримує трансформацію місцевих закладів культури в народні будинки, клуби-бібліотеки, клуби-кафе. Але влада сьогодні не в змозі розвивати культурну мережу, вона намагається лише стримувати процес її подальшого скорочення.
А погляд на вихід із кризи місцеве управління культури має. І бачить цей вихід у скасуванні формульного підходу до виділення коштів на культуру, у прийнятті закону про культуру, у меценатстві… Але коли ж це все буде?