Рівне: амбіції виправдані вдачею

Про впровадження нових моделей розвитку села та підтримку малого бізнесу говорять керівник АРР Інноваційно-аналітичний центр підтримки бізнесу “Євро-Волинь” Василь Нетепчук та керівник Асоціації захисту та сприяння розвитку підприємців Роман Кашинчар.

– Василю Володимировичу, Ваша організація створилася з необхідності підтримки бізнесу?
Керівник АРР Інноваційно-аналітичний центр підтримки бізнесу “Євро-Волинь” Василь Нетепчук:
– Можна сказати, що так. Головною метою нашого Центру на початку його створення (навесні 2000р.) була необхідність формування програм освітньо-тренінгового характеру, а також творення команди консультантів, які були б здатні проаналізувати ситуацію, так би мовити, поставити діагноз і надати необхідні консультації суб’єктам малого і середнього бізнесу з питань ефективності господарювання.
Дуже приємно констатувати сьогодні, що наші напрацювання під час І Волинського форуму регіонального розвитку, те, що було лише намірами щодо залучення інвестицій, активізації співпраці виконавчої влади та структур малого й середнього бізнесу, сьогодні на Волині стало вже реальністю.
Щодо діяльності власне нашої організації, то великі можливості вбачаємо в налагодженні взаємовигідних відносин між клієнтом і підприємцем, що ґрунтуються на довірі. Тому ми ініціюємо певні програми, технології, які б дозволили зблизити бізнес і споживача чи клієнта.
– Відомо, що Ваш новий проект стосується розвитку села та сільської громади.
– Проект спрямований на побудову довготривалих відносин між суб’єктами комерційно-виробничої діяльності і виробниками сільгосппропродукції. Сьогодні можливості співпраці між бізнесом і селом отримали нове забарвлення: відбулося реформування земель і їх розпаювання, кожен селянин одержав свої паї, але при цьому він не володіє ані сучасними засобами обробки цієї землі, ані сучасними технологіями. Виходячи з таких умов, ми є розробниками проекту, який сьогодні обговорюється із комерційними структурами регіону, а також із представниками місцевої виконавчої влади передусім тих селищ і сіл, де впроваджується проект на предмет підписання довгострокових відносин між бізнесом і громадою. Відносини ці мають бути взаємовигідними.
В основі довгострокових відносин — розвиток інтенсивних технологій господарювання на землі через кошти, залучені від переробних підприємств, від суб’єктів комерційно-виробничої діяльності промислового характеру. Інтенсивний характер сільгоспвиробництва є вигідним і для села, власника землі, і для того, хто займається переробкою продукції з цієї землі. Особлива вигода в тому, що така діяльність викличе в людей ініціативу щось робити. Це неодмінно поверне в село активну робочу силу, дасть поштовх до формування творчого будівничого духу в селі. Попри багато перешкод, ми сподіваємося, що цей проект матиме розвиток.
– А про які, власне, перешкоди йдеться?
– Розвиток не можна інтенсифікувати, поки не буде здійснено необхідну просвітницько-роз’яснювальну роботу, а ще більше тренерсько-консультативну роботу як і з представниками села, так і з суб’єктами комерційно-виробничої діяльності. Вузьких фахівців у селах небагато. Тому питання агрономії, агрохімії, насіннєвої політики, культури землеробства — все це речі, над якими варто спочатку попрацювати теоретично, щоб досягти позитивного прецеденту для подальшої діяльності. Щоправда, є тут один плюс. Молодь із села сьогодні навчається. Саме молоді випускники вузів і можуть стати провідниками нових ринкових відносин на селі. Недоліком молодих є відсутність ділових контактів, відсутність досвіду побудови зв’язків у структурах бізнесу. Наш проект спрямований передусім на формування ділових відносин. Варто скоординувати зусилля всіх, хто зацікавлений у перетвореннях у селі, дати поштовх, і справа піде.
– Яку роль у цьому проекті відведено органам виконавчої влади?
– Не можна заперечувати важливості ролі органів виконавчої влади. Виконавча влада на рівні місцевої законодавчої ініціативи (депутатського корпусу) має виступити в ролі регулятора відносин між власниками землі (облік земельного фонду знаходиться в сільській раді) і суб’єктами комерційної діяльності. Розвиток цієї співпраці і результат цієї кооординаторської функції може бути непрогнозованим з погляду його розвитку. Якщо виробник відчує ініціативу й дієздатність селищної ради, то він буде зацікавлений вкласти гроші в розвиток соціальних програм у селі (навіть як меценат). Бо він буде переконаний, що ці кошти не є рибкою, яку з’їдять і знову захочуть їсти, а є технологією оживлення або нового народження села.
Одна справа централізовано закупляти продукти для села на зиму за оптовими цінами, інша — інвестувати сферу сільгоспвиробництва, тобто закупляти цей сільськогосподарський продукт не у вересні, а в лютому, внісши в село все необхідне, що замовить колективний споживач цього продукту і його виробник. Це теж модель, яка спроможна зрушити з мертвої точки комерційно-виробничі відносини, соціальне життя у селі.
– Романе, а як Ви бачите роль і місце Вашої організації в розвитку підприємництва?
Роман Кашинчар, голова правління Рівненської обласної асоціації підприємців:
– Досвід та практика роботи життєдіяльних НДО показує, що для можливості стабільного розвитку необхідно створити певну систему, яка зможе діяти щоденно, ефективно і тому матиме перспективу. Ми змогли побудували таку систему, хоча для її розвитку потрібно ще дуже багато зробити. Сьогодні рівень роботи та питань, які вдається вирішувати, можна сміливо визначити як професійний. Членами нашої Асоціації є суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи (колективні члени) та фізичні особи (індивідуальні члени). Виконавча дирекція Асоціації (апарат) працює для сприяння розвитку їхньої діяльності.
– Якої підтримки потребують представники малого та середнього бізнесу, і які послуги надає їм Асоціація?
– Надаємо інформаційні послуги, готуючи необхідний інформаційний продукт, доступний, зрозумілий та корисний для представників малого та середнього бізнесу. Наступна, дуже важлива частина нашої повсякденної роботи — це консалтингові послуги, нормативно-правове забезпечення підприємницької діяльності, надання консультацій про те, яким чином законодавство регулює підприємницьку діяльність, як підприємцеві цивілізовано розвивати свою роботу з урахуванням правових вимог. Асоціація розвиває також і навчальний напрямок. Періодично організовуємо та проводимо тренінги, семінари, консультації в групах для членів Асоціації. Зараз Асоціація за підтримки неурядової організації Winrock International розпочала реалізацію проекту “Комплексна програма для жінок у бізнесі”. Цей проект орієнтований на жінок, які працюють у бізнесі до 2-х років або прагнуть розпочати власну справу. В Асоціації також постійно працює та розвивається “Програма пошуку партнерів”, метою якої є сприяння її членам у пошуку нових ділових контактів.
Члени Асоціації отримують комплекс основних послуг безкоштовно, але, безперечно, за умови сплати членських внесків. До речі, членські внески члени Асоціації сплачують досить сумлінно, тобто є відповідний рівень довіри, на базі якого формуються взаємовідносини в нашій організації.
– Це означає, що члени Асоціації зацікавлені в підтримці своєї організації. Яка, до речі, кількість членів Асоціації, і наскільки активною є їхня взаємодія?
– На сьогодні маємо 87 членів Асоціації — фізичних та 11 юридичних осіб, представників малого та середнього бізнесу. Головна вимога для ефективності членства в громадській організації — це постійний взаємозв’язок із виконавчим органом організації, членами організації та активна позиція кожного. Це дає можливість повною мірою скористатися потенціалом, який щодня акумулюється в Асоціації. Але повне усвідомлення цього багатьма — питання часу. Для підприємців України ще далеко, на жаль, не є нормою та об’єктивною потребою членство в громадських підприємницьких об’єднаннях. Досвід розвинених країн і наших найближчих сусідів (Польщі, Чехії) чітко показує, що така практика в житті підприємця надає нові можливості для розвитку його бізнесу через співпрацю з іншими підприємцями — членами асоціації, дає можливості для пошуку шляхів у вирішенні наявних проблем, можливість доступу до інформації, інших ресурсів тощо. Ми бачимо, усвідомлюємо цю загальну проблему, свідомо не приховуємо її, говоримо про неї та прикладами з практики повсякденної роботи намагаємося наочно довести, що взаємодія в межах громадського об’єднання — це вигідно сьогодні та перспективно в майбутньому. І нам це вдається.
– Чи можна Вашу організацію вважати Агентством регіонального розвитку?
– Однозначно складно робити такий висновок. Не можна сказати, що ми не працюємо над речами стратегічного характеру. Без аналізу та прогнозування в діяльності неможливо рухатись вперед і щось робити. А така річ як лобіювання інтересів підприємництва (цим ми в міру своїх можливостей також займаємося) є дуже непростою справою, в якій теж потрібен аналіз, стратегія. Приділяємо увагу й питанню Регіональних програм з розвитку підприємництва, співпрацюючи в цьому напрямку з органами влади. Однак, за типом діяльності ми на сьогодні найближчі до ресурсного центру з розвитку підприємництва. В чомусь ми є своєрідним бізнес-інкубатором, але дещо “віртуальним”, так званим “бізнес-інкубатором без стін” — проблема приміщень ще залишається гострою.
На сьогодні ми вже на новому рівні продовжуємо співпрацю з Британською експертно-сервісною службою (БЕСО) — міжнародною програмою з Великобританії, яка допомагає розвитку підприємництва. Зараз готуємо інформацію про нові можливості для підприємців нашої області та пропозиції щодо співпраці до органів влади. А тут вже чимало пріоритетних для міста та регіону питань. Ось вам і приклад можливості брати участь у процесах регіонального розвитку. Крім того, є перспектива для розгляду та опрацювання перспективних проектів, можна та потрібно розглядати можливість залучення інвестицій в ту чи іншу галузь, допомоги вийти на новий рівень тому чи іншому підприємству. Це нелегко, але можливо. Головне — активна позиція, готовність працювати.