Севастополь: військовий анклав чи туристичний центр?

Йдеться про принципові для Севастополя обставини. Частина севастопольської громадськості виступає за перетворення Севастополя на великий центр індустрії туризму. Однак тривалий час інтереси військового відомства суперечили цьому. Наприклад, у 80-ті роки, коли командувачем Чорноморського флоту СРСР був адмірал Калінін, який заборонив вільний в’їзд до міста громадянам СРСР, фактично запровадивши щось на зразок візового режиму.

Найбільшу туристичну привабливість Севастополя має морське узбережжя, берегова смуга. Але найкращі затоки контролює військовий флот Росії, що фактично блокує розвиток туристичної галузі.

Через те перспективи туризму в Севастополі (насамперед міжнародного, з його високими вимогами до якості послуг і туристичних програм) несумісні з перебуванням тут величезної кількості військових кораблів, установ ВМФ Російської Федерації. Військовому відомству РФ належить на теренах українського міста чимало земельних ділянок та площ, які не можна використовувати в інтересах туризму, тому необхідна обов’язкова демілітаризація міста.

Порозуміння слід шукати між військовими і цивільними властями, узгоджувати інтереси усіх зацікавлених сторін. Досвід інших країн Європи показує, що військовий і цивільний сектори можуть за певних обставин співіснувати. А поки представники різних сегментів влади сперечаються, хтось уже почав будувати в Балаклавській затоці яхт-клуб, не переймаючись питанням офіційних узгоджень. Міська адміністрація поки що не наважується реагувати на ці піратські дії. Але дуже сподівається на прихід інвестора, який у блискучі туристичні перспективи Балаклави вклав би 300-500 млн. дол., щоб облаштувати містечко на березі затоки. Однак привернути увагу інвесторів можна, лише створивши елементарні умови та інфраструктуру, себто провівши екологічне обстеження затоки, демілітиризувавши Балаклаву, відремонтувавши каналізацію і водопровід, нормалізувавши водо й електропостачання. На ці передумови необхідно вже зараз десь відшукати 50 млн. дол.

Перспективи туризму для Севастополя залежать від перспектив туристичного мореплавства, бо чимало туристів прибувають до Севастополя морським шляхом, туристичними лайнерами. Тут виникають серйозні проблеми, пов’язані з безпекою мореплавства вздовж усього західного узбережжя Криму: це кілька сотень км від рогу Тарханкут до рогу Аюдаг. За безпеку мореплавства в цьому регіоні за міжнародними законами відповідає Україна, а засоби гарантування судноплавної безпеки належать Росії.

Севастопольський туризм висуває досить суворі вимоги до екологічного стану Севастопольської, Південної та Балаклавської заток.

Головним забруднювачем цих заток (насамперед, перших двох) є Чорноморський флот РФ, який дуже неохоче допускає на контрольовані ним території українських екологів. Вартість очищення цих двох заток у десятки разів перевищує орендну плату Росії за перебування її військ в Україні.

Екологічні зрушення на краще в Севастополі можливі також за умови звільнення міста від шкідливого виробництва, що дісталося у спадок від військово-промислового комплексу СРСР, бо переважну більшість підприємств у Севастополі становили саме вони. Потребує реконструкції уся міська каналізація, що вже пережила усі терміни своєї експлуатації, внаслідок чого майже щороку відбуваються прориви, і фекальні маси, стічні води забруднюють міські пляжі, перетворюючи їх на непридатні для користування. Потребують ремонту всі міські дороги.

Крім цих фундаментальних проблем є й інші. Насамперед, проблема міського фінансового менеджменту процесів у цій галузі. Бо й дотепер міська влада (податкові органи) не сформувала систему обліку туристів та туристичних послуг, і через це бюджет міста отримує дуже малі надходження від туризму. Є потреба формування гнучких систем місцевих надходжень, які б сприяли розвитку галузі, заохочували зусилля в сфері туристичного сервісу і водночас збагачували міську скарбницю.

Чимало можна зробити в галузі туристичної риболовлі та мисливства. Все це вимагає величезних організаційних зусиль та значних інвестицій, повних змін пріоритетів та позбавлення багатьох стійких стереотипів, щоб відкрити реальні шляхи до ефективного бізнесового використання багатющих історичних пам’яток старовини (знаменитий археологічний комплекс Херсонеса), середньовіччя, війн ХIХ та XX ст., сучасного військового туризму, морських видів спорту (підводне плавання, яхт-спорт), підводної археології, етнографічного туризму тощо.